Intel і open source: продукти для розробників

Відео: Closed vs Open Source as Fast As Possible

VTune

Участь інженерів корпорації в написанні коду тих чи інших програм - це ще не все. Стороннім розробникам надаються різні інструменти, що дозволяють найбільш ефективно використовувати особливості апаратури Intel. Правда, всі основні продукти компанії для розробників (компілятори C / C ++ і Fortran, аналізатор продуктивності VTune, інструментарій Intel Parallel Studio та інші) є пропрієтарними. Тим не менш, багато з них однаково підтримують як Windows, так і Linux, що вже непогано.

При цьому в Intel розуміють, що стандартом де-факто в Linux є GCC і пов`язані з ним інструменти, і прагнуть до повної сумісності з цими програмами. Так, у багатьох випадках для використання компіляторів Intel досить змінити відповідні змінні в makefile (або настройки проекту в IDE). Зміни в сам код вносити навряд чи доведеться, бо компілятори Intel підтримують не тільки стандарти C / C ++, але і багато розширення GCC (втім, природно, що при реалізації чогось нового в GCC підтримки цих новинок в компіляторах Intel доведеться почекати). На виході виходять «звичайні» бінарні програми, які не потребують для своєї роботи якихось специфічних бібліотек, і які можна налагоджувати стандартним gdb. Для програмістів, які не дуже люблять командний рядок, надаються кошти інтеграції інструментів Intel з Eclipse.

З відкритих інструментів, що надаються Intel розробникам, можна виділити Threading Building Blocks (threadingbuildingblocks.org- досить зручна бібліотека для паралельного програмування на С ++, що надає можливість аналізу роботи програми для вибору оптимальної кількості потоків), а також недавно випущений OpenCL SDK (http: //software.intel.com/en-us/articles/opencl-sdk). Останній націлений на створення ефективних програм, що задіюють для паралельних обчислень як звичайні ЦПУ, так і графічні процесори. Також в Intel була розроблена відкрита бібліотека OpenCV (Open Source Computer Vision Library- opencv. Willowgarage.com), призначена для обробки зображень в реальному часу-зараз бібліотека підтримується дослідною лабораторією Willow Garage і поширюється по ліцензії BSD. Нарешті, зовсім недавно Intel відкрила код проекту Cilk Plus (https://software.intel.com/en-us/articles/intel-cilk-plus), який реалізує розширення C / C ++ для створення распараллелівать додатків.




Нерідко програми, зібрані компиляторами Intel, демонструють кращу продуктивність, ніж той же код, зібраний GCC. Укупі з додатковими бібліотеками (на зразок тієї ж Threading Building Blocks або проприетарной Math Kernel Library), засоби розробки від Intel з точки зору якості представляють серйозну конкуренцію стандартним інструментам і бібліотекам Linux. Пропрієтарні ліцензії перешкоджають їх широкому використанню, але навіть така конкуренція - це стимул для GCC товаришами не спочивати на лаврах і не зупинятися в розвитку.




В якості основного переваги власних компіляторів Intel позиціонує різні оптимізації, що призводять до підвищення продуктивності результуючих додатків. Що стосується підтримки можливостей апаратури, то тут корпорація дотримується загальної канви, згідно з якою обладнання Intel має підтримуватися всіма основними продуктами, для яких це має сенс. Відповідно з такою політикою інженери Intel вносять вклад і в розвиток GCC -в зокрема, ними були додані підтримка розширень AVX (Advanced Vector Extensions - нові інструкції та інші поліпшення в архітектурі x86, націлені на підвищення швидкодії обчислювальних завдань-анонсовані Intel в 2008 році) і процесорів Atom. Останнім часом співпраця з GCC навіть розширилося - наприклад, розробникам GCC був наданий набір змін, необхідних для підтримки згаданого вище Cilk Plus.

Діяльність Intel не обмежується системним ПО зразок ядра Linux або компіляторів: з надр компанії виходять бібліотеки для програмістів різних спеціалізацій. Наприклад, не так давно корпорація відкрила вихідний код системи трасування променів Embree (https://intel.ly/rNitrB), прискорює рендеринг фото-реалістичних зображень (картинок, за якістю близьких до фотографій), і пакета Scalable Virtual Environments (http: / /intel.ly/tDzS9s), призначеного для розподіленого побудови 3D-сцен - така можливість затребувана, наприклад, в додатках побудови віртуальних світів (на зразок OpenSimulator).


У травні 2009 року (трохи менше, ніж за рік до появи MeeGo) Intel і Nokia запустили проект oFono (https://ofono.org), націлений на створення інфраструктури розробки додатків для мобільних телефонів. Розроблюваний в рамках проекту програмний інтерфейс (API) повинен дозволити програмістам абстрагуватися від низькорівневих особливостей роботи з телефоном (на зразок механізмів відправки SMS), сконцентрувавшись на більш важливих завданнях - наприклад, на графічному інтерфейсі своїх додатків. У світлі того, що відбувається останнім часом з Nokia, перспективи підтримки проекту з її боку туманні. Але станом на сьогоднішній день, oFono розвивається.

До появи підвищеної уваги до мобільних пристроїв, великі сили корпорації були зосереджені в кілька протилежній сфері - створення великих програмно-апаратних комплексів. І тут без вільного ПЗ не обійшлося. Інженери компанії доклали руку до інструмента-рію для побудови кластерів OSCAR (Open Source Cluster Application Resources- oscar.openclustergroup.org), а також розробили Iometer (https://iometer.org) - програму тестування дискової і мережевий підсистем, здатну імітувати поведінку ряду реальних додатків. Правда, в останні роки особливої активності в цьому напрямку з боку компанії не помічено.

Проявила Intel і турботу про розробників апаратного забезпечення - а точніше, BIOS / EFI. Для них був розроблений набір тестування Linux-ready Firmware Developer Kit (http: // linuxfirmwarekit. Org), що дозволяє перевірити ступінь сумісності BIOS / EFI з Linux. Проект виглядає корисним, але, мабуть, останнім часом він дещо втратив актуальність. Найсвіжіша з наявних версій заснована на ядрі 2.6.22.9 і випущена в 2007 році.