Вона думала, що її син помер, але через 27 років він знайшов її

Відео: Кинутий син: 29 років шукати матір, щоб помститися? від 04.02.16

У цих трьох немає старих знімків. І до сих пір немає жодного, де б вони були разом ...

Ця родина йшла до свого щастя цілих 27 років. Порізно. Ось їх і сумна, і щаслива історія.

Сьогодні мама Алла і син Андрій живуть в Нальчику. Папа Славік - в ізраїльському місті Беер-Шеві. Спілкування з главою сімейства відбувається по скайпу. Але зовсім недавно їх життя навіть не перетиналися ...

start

батьки

У Алли є особливий день в житті, який вона ніколи не забуде. Це 15 грудня 1985 року.

В той день жінка на 7-му місяці вагітності хотіла розтопити піч. Чоловіка не було вдома. Незважаючи на два збереження, сама взялася за сокиру. Лише змахнула, як почалися передчасні пологи. Алла три дні пробула в забуття. Немовля не показали, не дали навіть доторкнутися до нього ... Акушер сказав, що хлопчик загинув під час пологів.

Додому Алла поїхала з мамою. А зі Славою розлучилася.

Сьогодні жінка згадує, як їй було. постійно з`являлися думки про те, що сталася якась помилка, що щось тут не так. Були спроби знайти свідків. Але під напором рідних все-таки поставила свічку за упокій свого малюка.

Зі Славою помирилися, зійшлися. Але не надовго. Батьки чоловіка емігрували в Ізраїль, і їх постійно запрошували. Поки пара збирала документи в Беєр-Шеві, злягла з інсультом свекруха, в Нальчику захворіли батьки Алли. Кожен вибрав своїх - шляхи розійшлися.

Минув час. Алла поховала батьків. Провела на той світ інших родичів. Залишилася лише з хворим братом. До недавніх пір тільки він і становив їй компанію в їх крихітної квартирі.

син

У Андрія - ДЦП. Відразу з пологового будинку його віддали в казенне установа. 110 осіб, сім груп ...

Андрій пам`ятає операцію на ногах. Її зробили, коли йому було 7 років. Реабілітацією ніхто не займався - результат плачевний.

Ще він смутно нагадує ранки, дитбудинку щі, няньку, сплячу з відкритими очима. Але дуже чітко перед його очима стоїть особистість директора дитбудинку. він забороняв писати листи мамі...

Якимось дивом, Андрію вдалося добути заповітну адресу з свого особистого справи. Але сенс? Всі його звісточки поверталися назад - будиночок мами був знесений.

Хлопець з юності наполегливий. Хотів комп`ютер - заробив на нього. Але проти системи піти не зміг. В дитбудинку сказали, що квартиру не отримає, пенсію на руки не дадуть. Пригрозили, що на вулиці його чекає смерть.

У 26 років Андрія перевели в психоневрологічний інтернат - установа закритого типу. Поставили діагноз - недієздатний.

Але до нього все одно тягнулися люди! Вони-то і вселили в нього надію відстоювати справедливість. Хлопець підняв шум в пресі - по заслугах отримав міністр і директор інтернату. Під його натиском дали дозвіл жити в родині опікунів.

Найбільшими перепонами щастя принесло лист на передачу "Жди меня". Всього тиждень, і маму знайшли! Тут, в Нальчику. Всі ці роки вони були поруч!

У той же вечір з передачі подзвонили і Аллі. "Я не повірила. Але потім почула Андрія ... Ми сорок хвилин мовчали і плакали навзрид ".

На наступний ранок була перша зустріч. Мама Алла відразу ж дізналася блакитні очі свого хлопчика. Такі ж блакитні, як у неї і колишнього чоловіка.

Ось уже 4 місяці Андрій живе під одним дахом з мамою. У квартирі йому відгородили невеличкий куточок. Недієздатність зняли через суд, опіку - теж.

Батька знайшли через інтернет. Славі 58 років, але він каже, що знайшов сина і почав життя заново. Він уже прилітав в Нальчик, щоб побачитися з Андрієм.

"Я отетерів, що у мене є ще й батько. У момент зустрічі я не зміг підняти рук, щоб обійнятися ".