Карта неба - феликс х. Пальма

Відео: Короткі підсумки 2015 | рік літератури

Письменник Герберт Джордж Уеллс народився в 1866 році, через сімнадцять років після смерті його американського колеги Едгара Аллана По. І все ж на сторінках роману Фелікса Пальми їм доведеться зустрітися, щоб разом відплисти в полярну експедицію, розшукує прохід всередину порожнистої Землі.

Іспанець Фелікс X. Пальма, лауреат багатьох літературних нагород різного калібру за «твори малої форми», прославився на батьківщині як видатний оповідач ще в 1990-х. Захоплена іспаномовних критика порівняла його з самим Хуліо Кортасаром - правда, наскільки щиро, визначити важко: жодна новела письменника досі на російський не переведена. Зате його романи з «вікторіанської трилогії», як прийнято виражатися, підкорили весь світ. Ну, підкорили не підкорили, а перевели їх і у Франції, і у Великій Британії, і в Росії. Витончена стилізація під вікторіанський пригодницький роман, «старий добрий Лондон» останньої чверті позаминулого століття, Герберт Уеллс серед головних героїв - в цих книгах є все, що потрібно для успіху у публіки, що ностальгує за «епосі пара і електрики» з її наївним позитивізмом та невичерпної вірою в прогрес. Втім, це відноситься скоріше до першої книги серії, «Карту часу», де Пальма спритно обіграв мотиви «Машини часу» Уеллса. У другому романі градус оптимізму відчутно йде на спад. Коли марсіанські бойові триніжки мимохідь розгортають в тонкий млинець непереможну британську армію, калічать і вбивають наліво і направо, як-то не до міркувань про сяючих висотах, до яких може привести людство науковий прогрес.

Перші дві книги трилогії пов`язані кількома загальними персонажами і місцем дії, але це, зрозуміло, не головне. Ще в «Карту часу» Фелікс Пальма переконливо продемонстрував, як свідома брехня, художній вимисел, талановита містифікація і емпірична реальність перетікають одна в одну, зливаються в єдине багатобарвне полотно, а мрія в процесі втілення змінює хай не сам світ, але спостерігається картину світу. У другій частині автор розвиває ту ж тему. - але якщо на сторінках попереднього роману йшлося про зачарований чаклунстві самообману, то в «Карті неба» люб`язне читачеві матимуть змогу переконатися, який моторошної, страхітливою потугою володіє фантазія, що вирвалася з-під контролю. Жахливий монстр, який переслідує нещасних моряків з затертими полярними льодами судна, Лондон, звернений на руїни, гігантський концтабір для останніх представників людської раси - есхатологічні епізоди вдаються автору нітрохи не гірше романтичних. Але це все насіння: розмивання межі між справжнім і уявним, втрата контролю над реальністю - ось де справжній онтологічний жах. «Відчуття, ніби з усіх існуючих у світі книг раптом зникла фантазія і розлетілася по світу таким чином, що стало неможливо відрізнити дійсність від вигадки» - це вам не жарти ...




Фелікс Пальма майстерно імітує традиційний стиль «роману-фейлетону» другої половини XIX століття - з численними відступами, авторськими ремарками, переплетенням сюжетних ліній і іншими викторианскими віньєтками і завитками. Жюль Верн навпіл з Робертом Льюїсом Стівенсоном під соусом з Герберта Уеллса і Едгара По, чиста архаїка. Однак в «Карті неба» цей стиль працює на рішення авторської завдання майже зі стовідсотковим ККД. Пальма один за іншим обігрує вікторіанські міфи, породжені художньою літературою різних епох. Зв`язок із Верну, Уайльду, Олексію Толстому, Уеллс та По лежать на поверхні, а дехто з класиків навіть з`являється на сторінках роману особисто. Пізнавана і сцена з «Матриці», нехай і випадає із загального контексту. Але автор віддає данину поваги і творам, знайомим куди більш вузькому колу читачів, від роману «Терор» Дена Сіммонса до новели Джона Вуда Кемпбелла «Хто ти?» (В іншому перекладі «Щось»). «Карта неба» - своєрідна гра, шарада, літературна Відгадайка. Однак Пальма не тільки нехитро пустує, розважаючись сам і розважаючи читача, - він вибудовує цілий світоглядний лабіринт. Вихід з якого, мабуть, чекає нас в завершальній книзі серії - при тому, що сюжетно другий роман виглядає абсолютно цілісним і завершеним.





Перша частина «вікторіанської трилогії» «Карта часу» (EI тара del tiempo) вийшла в Іспанії в 2008 році, друга - в 2012-му. Над третьою книгою, «Карта хаосу» (EI тара del caos), автор продовжує працювати донині.

«Вікторіанська трилогія» побудована за принципом тріади класичної логіки. «Карта часу» - теза, «Карта неба» - антитеза ... Виконано філігранно, нічого не скажеш. Доглядом, який такий синтез трапиться в фінальному томі.