Чим відрізняється необхідна оборона від крайньої необхідності

Необхідна оборона і крайня необхідність - два поняття права, які викликають в теоретичної і практичної науці серйозні дискусії. Це відносні величини, оцінку яким неможливо дати конкретно. Оціночна позиція щодо кожної з них дається фахівцями в кожній конкретній ситуації окремо, з урахуванням всіх тонкощів і обставин.

необхідна оборона

Поняття необхідної оборони в більшій мірі тісно пов`язане саме з галуззю кримінального права. Що ж варто розуміти під необхідної обороною? Необхідна оборона - це захист від злочинного посягання себе чи інших осіб. Умова необхідної оборони є що виключає кримінальну відповідальність. Однак закон чітко встановлює, що необхідна оборона повинна бути співмірна посяганню. І ось тут вже виникають проблеми з оціночними судженнями.

Якщо навести простий приклад, то виходом за рамки необхідної оборони буде смертельний постріл в нападника людини, якщо він озброєний тільки палицею. Але з урахуванням особливої цього поняття навіть в такій ситуації можна знайти якісь обставини, які схилять чашу терезів на бік неперевищення необхідної оборони. Тобто, при обороні шкода повинна заподіяно обов`язково того самого обличчя, яке спочатку намагалося здійснити злочинне зазіхання.

Закон передбачає і таку обставину, що навіть при можливості покликати на допомогу або втекти, якщо нападаючому були нанесені каліцтва, це все одно буде оцінено як необхідна оборона. Перевищення меж необхідної оборони утворює собою особливий, окремий склад злочинів, не пов`язаний ні з якими іншими злочинними діяннями. У загальному вигляді навести приклад можна такий: напад на людину злочинця з ножем, в той час як потенційний потерпілий приголомшує злочинця палицею, побоюючись за своє життя і здоров`я.

Своєю метою необхідна оборона має припинення злочинного посягання і недопущення його повторення в подальшому. При цьому дії ініціатива застосування сили для усунення злочинного посягання виходить саме від самої особи, він діє за своїм бажанням.

Що таке крайня необхідність?

Стан крайньої необхідності - це та ситуація, при якій людина об`єктивно змушений заподіяти певний матеріальний збиток третім особам, щоб уникнути ще більшої шкоди. Основна особливість цього в тому, що шкоду матеріальну завжди заподіюється тим особам, які ніяк не причетні до виник небезпечного моменту. Приводом для виробництва дій в умовах крайньої необхідності можуть бути злочинні дії іншої людини, стихійні лиха, обставини непереборної сили.

В умовах крайньої необхідності необхідна присутність реальної загрози, притому шкоду, який можливий, і який особа намагається усунути, повинен бути істотніше, ніж ту шкоду, яка була заподіяна особою чужого майна. У цьому випадку особа повинна бути впевнена в тому, що інакше ніякими шляхами шкоду усунути не можна, тобто це єдино можливий спосіб запобігти небезпечні наслідки. При цьому дане поняття застосовується здебільшого в цивільному праві і стосується саме матеріального збитку. При цьому можливі випадки, коли шкода може бути заподіяна і людині, а також може бути заподіяна навіть смерть.
Крайня необхідність

Шкода, заподіяна майну третіх осіб даною особою, має бути відшкодована третім особам, якщо він перевищив можливу загрозу. До цього дійства як приклад можна віднести, наприклад, знесення якийсь споруди для недопущення поширення вогню під час пожежі, наприклад, сараю. Тобто вогонь міг перекинутися через сарай на житловий будинок, при це заподіявши істотної матеріальної шкоди його мешканцям, так і завдавши шкоди його жителям аж до смерті домочадців. Тут явно простежується менший матеріальну шкоду (знесення сараю) в порівнянні з можливістю загоряння житлового будинку разом з його мешканцями.

Відмінності крайньої необхідності від необхідної оборони

При крайньої необхідності загроза може виходити зовсім від різних джерел, в тому числі і природних катаклізмів. При необхідній обороні небезпека завжди виходить саме від людини. Тільки людина може бути джерелом злочинного посягання. І шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки людині.
При крайньої необхідності шкода заподіюється в матеріальному еквіваленті і третім людям, які непричетні до первісного виникнення загрози. При необхідній обороні обов`язково шкода завдається саме тій особі, яка спочатку намагалося зробити злочинне зазіхання.
При крайньої необхідності усувається небезпека загрози життю людини, за крайньої необхідності - можливість заподіяння істотної шкоди майну, захист його від посягань.
При крайній необхідності заподіяння шкоди майну третіх осіб не передбачало можливості іншого розвитку подій, іншого вибору дій. При необхідної обороні у особи об`єктивно міг бути вибір втекти або попросити допомоги, але при цьому воно вибрало саме заподіяння шкоди для збереження власного життя.
При крайньої необхідності і при необхідної самооборони ініціатива вчинення дій на спричинення шкоди виходить від самої особи.
Матеріальна шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності може бути відшкодована особою його причинившем в повному обсязі або тільки в частині залежно від обставин. При необхідній обороні шкода, звичайно ж, не відшкодовується навіть частково.