Чим відрізняється прислів`я від приказки

Про те, що «справі час - потісі годину» і «любиш кататися, люби і саночки возити» відомо з самого дитинства.

Людина часто навіть не помічає, як у повсякденному житті використовує ці вислови, які живуть у віках, а все так само актуальні. Він не замислюється навіть, звідки вони взялися. Більш того, він не сумнівається анітрохи, що буде зрозумілий співрозмовником. Протягом багатьох років вони відображали моральність і норми поведінки народу, до певної міри впливали на духовність наступних поколінь.

Прислів`я так часто вимовляються разом з приказками, що вважають їх одним і тим же словесним оборотом і анітрохи в тому не сумніваються. Але на ділі ці два слова - не синоніми, і між ними існують значні відмінності.

Так що ж це таке?

прислів`ям називають народний вислів, яке містить ясно виражене повчання, повчальність і мудрість. Часто ніхто не знає їх авторів. А трапляється, що з часом окремі фрази з творів авторів починають жити своїм життям, стаючи прислів`ями.

За визначенням, яке дає Великий енциклопедичний словник, прислів`я - афористично стислі, образні, граматично і логічно закінчені вислови, які мають повчальним змістом, і в ритмічною формі. Вони проголошують основні істини, різні життєві явища в узагальненому вигляді. Хтось їх називає формулами життя, і це не випадково, адже в них відповіді на багато життєві питання, попередження про наслідки деяких дій, поради.

приказка - це мовний зворот, стійке вираз, навіть метафора. З добре всім відомих: «ведмежа послуга» або «соломонове рішення». Їх легко можна замінити іншими словами, при цьому зберігаючи сенс.

Той же словник визначає приказку як образний вислів в стислому вигляді, яке влучно дає назви життєвих явищ, але позбавлене яких би то ні було повчань. Це алегоричне вираження, що містить емоційну оцінку, в більшості своїй служить способом передачі почуттів, надає ситуації художню забарвлення, або речі, або факту.

У чому відмінність прислів`їв від приказок?

Джерело народної мудрості - так кажуть про прислів`ях, прикраса думки й мови - про приказках. Але навіть при наявних явних відмінностях цих понять, легко провести між ними межу вдається далеко не завжди.

Мова написання. Для приказки рима не характерна. Зате прислів`я зазвичай володіє римою і часто ритмічна.

Прислів`я створювалися народом для народу, тому дуже прості і лаконічні, але головне, вони зрозумілі кожному. У них майже ультимативна істина, з якою не слід сперечатися. У приказках відчувається іронічний підтекст. Найважливіше виражено в них через образи, недомовленості і перебільшення, тобто в формі метафори. Замініть її іншими словами і висловлювання ваше вже не буде таким яскравим і емоційним, хоч і збереже сенс.

характер вираження. Якщо прислів`я - це самостійна завершена фраза, лексична одиниця, яка закінчена, судження, перевірене часом, повчати, що підказує і наставляє, справжня народна мудрість, що не викликає сумніву, то приказки - можна назвати характером народу, його емоціями і мовою. Вони по суті частина фрази, поєднання слів, яке незавершене і вживається в складі якого-небудь вираження. Зате повсякденну мову вони роблять багатшими і емоційний, будучи істинним її прикрасою.

структура висловлювання. Подивіться на будь-яку прислів`я. Перша її частина зазвичай вказує певну ситуацію, а в другій повчання зі змістом, яке цілком може бути застосоване в житті: «Бран лайся, а на світ слово бережи». У приказці ж лише констатація факту, і ніяких висновків або повчань: «Всі ми під Богом ходимо».

Розмір. «Стислість - сестра таланту» - ніби навмисно сказано про прислів`я, в якій нехай розгорнутими пропозиціями, але думка викладається гранично коротко і влучно. Звичайно, і вони зустрічаються в двох-трьох словах, але набагато рідше. Приказки ж такі короткі - норма, пропозиціями вони не є, тільки словосполученнями. Трапляється навіть, що на їх основі з`являються прислів`я.

авторство. Прислів`я створювалися в народі, і автори їх часто невідомі. У виняткових випадках в них перетворюються цитати з різних творів, як Грибоєдовське «Щасливі годин не спостерігають». Особливо багато їх народилося з байок.

Іноді відбувається зворотне. Прислів`я виступає в якості назви для літературного твору. Так у Островського відомі комедії: «Не все коту масляна» або «Не в свої сани не сідай».

мета. Прислів`я покликана дати практичне вказівку, рада, мораль. Приказка служить для додання пропозицією емоційності: замість «перебільшуєш» ви говорите «робиш з мухи слона», замість «лінуєшся» - «б`єш байдики».

Прислів`я та приказки - той жанр в народній творчості, над яким не владний час і мода, політика і економіка. Спадщина це передавалося з уст в уста.

Вони багато в чому схожі, але багато в чому і відрізняються. Якщо говорити коротко:

прислів`я	приказка
повчає	відображає ставлення до того, що сказано
завершене логічно вислів	словосполучення в складі пропозиції
повноваге пропозицію	коротка може стати підставою для прислів`їв
римувати і ритмічні	рима відсутня

Погодьтеся, що російську мову без прислів`їв і приказок був би не таким красивим. Ніяке інше мовне явище не виражає так сильно дух народу. На них люди відгукуються швидше, ніж на довгі промови і пояснення. Слово тхне пущі стріли, тим більше якщо воно сказано до місця, до того ж, виражене в прислів`ї або приказці.