Ідиш та іврит: особливості та в чому різниця

Перед сучасною людиною, який вирішив відправитися на постійне місце проживання до Ізраїлю, постане вибір: який же мову йому необхідно буде вчити - ідиш чи іврит.

Багато представників сучасного суспільства навіть уявити собі не можуть, що по суті своїй ці мови є не одним і тим же набором літер і звуків, а двома самостійними мовами. Вони говорять про те, що одна форма мови є розмовної, тобто загальноприйнятою для єврейського народу, а інша літературної, або ж стандартної. Також ідиш нерідко зараховують до численних діалектів німецької мови, що цілком правильно.

Ідиш та іврит насправді являють собою два окремих один від одного світу, два самостійних мови, а об`єднує ці лінгвістичні явища лише той факт, що на них говорить один і той же народ.

іврит

алфавіт івриту
Досить довгий час іврит вважався мертвою мовою, так само, як і латинь. Протягом сотень років на ньому було дозволено говорити лише обмеженому колу осіб - рабинам і вченим-талмудистів. Для повсякденного спілкування був обраний розмовна мова - ідиш, представник європейської лінгвістичної мовної групи (німецької). Іврит був відроджений в якості самостійного мови в XX столітті.

ідиш

алфавіт ідиш
Дана мова є привнесеним в єврейську культуру з німецької мовної групи. Він виник на південному заході Німеччини приблизно в 1100 році і є симбіозом давньоєврейських, німецьких і слов`янських елементів.

відмінності

Іврит є для євреїв мовою, що належать до релігійної культури, саме на ньому написано Святе Письмо - найголовніший артефакт єврейського народу. Також на святому мовою написані Тора і тонах.
Ідиш на сьогоднішній день вважається розмовною мовою в єврейському суспільстві.
Іврит ж навпаки офіційно визнана державною мовою Ізраїлю.
Ідиш та іврит розрізняються по фонематичної структурі, тобто вимовляються зовсім по-різному і також чутися. Іврит - більш м`який шиплячий мову.
У писемності обох мов використовуються однаковий івритський алфавіт з тією лише різницею, що в ідиші практично не використовуються вивіреності (точки, або рисочки під і над буквами), а ось в івриті їх можна постійно зустріти.

Згідно зі статистичними даними достеменно відомо, що на території сучасного Ізраїлю проживає близько 8 000 000 чоловік. Практично все населення для спілкування один з одним вибирає на сьогоднішній день виключно іврит. Він, як зазначено вище, є офіційною мовою держави, на ньому викладають в школах, університетах та інших освітніх установах, в яких нарівні з івритом популярний і актуальний англійську мову.

Навіть в кінотеатрах англійські і американські кінофільми прийнято показувати на даному іноземною мовою в оригіналі, зрідка супроводжуючи деякі стрічки івритського субтитрами. Більшість євреїв говорять виключно на івриті і англійською.

Ідиш в розмові вживає незначна група людей - близько 250 000, до них відносяться: літні євреї і населення, що дотримується ультрадоксального спрямування.

Цікаві факти

На самому початку XX століття ідиш знаходився в числі офіційних мов, які можна було зустріти на території Білоруської РСР, на ньому на гербі республіки був написаний знаменитий комуністичне гасло про об`єднання пролетарів.
Мабуть, найголовнішою причиною прийняття івриту у вигляді офіційного державної мови можна назвати той факт, що за своїм звучанням ідиш вже дуже сильно схожий на німецьку мову, адже він по суті своїй є його різновидом. Після закінчення Другої Світової війни така схожість була вкрай недоречною.
У російській тюремному жаргоні можна зустріти величезну кількість слів з їдишу: параша, ксива, шмон, фраєр і так далі.
Вчений з інституту Тель-Авіва Пол Векслер припустив, що ідиш стався зовсім не від німецької мовної групи, як вважалося раніше, а від слов`янської, але даний офіційно факт не доведений.
Євреї вважають, що ту людину, хто не знає івриту, не можна ні назвати освіченою, ні таким вважати.

Вплив на фольклор і літературу

Ідиш став стійкою грунтом для створення літературних та фольклорних творів, які в сучасному світі вважаються найбагатшими культурними явищами. До XVIII століття дослідники чітко простежували відмінність між літературними творами, написаними, як на івриті, так і на ідиші.

Іврит був покликаний задовольняти переваги утвореної знаті, ідеали якої полягали в соціальній, релігійної, інтелектуальної та естетичної життя. Менш освічене суспільство задовольнялося творами, написаними на ідиші: ці люди не були знайомі з традиційним єврейським утворенням. Письмові джерела на ідиш носили виховний характер, вони були представлені в ідеї різного роду повчань.

У XVIII столітті виник рух Хаскала, в яке входили євреї, які виступали за прийняття європейських культурних цінностей, що виникли в знамениту епоху Просвітництва. У цей період відбувається розкол між старою і новою літературою, те ж саме відбулося і з фольклорними творами. Літературні твори, написані на івриті, перестали користуватися попитом, і були заборонені, все стало писатися виключно на ідиші. Ситуація змінилася лише в XX столітті, коли відбулося відродження івриту.